ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМАТИЗМУ НА ВИРОБНИЦТВІ
Однотипні ушкодження, які повторюються серед окремих груп населення, визначаються таким поняттям, як травматизм. Залежно від умов та характеру ушкодження розрізняють різні види травматизму, але найбільш узагальнено його можна розділити на дві великі групи – розлади здоров’я, які пов’язані з виконанням трудових обов’язків (виробничий травматизм), і які не пов’язані з трудовими обов’язками (невиробничий травматизм).
Попередження виробничого травматизму великою мірою залежить від
свідомості кожного працівника. Існують такі види профілактики травматизму і професійних
захворювань.
Технічні:
застосування технічних засобів, що запобігають дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів на працюючих;
створення комфортного мікроклімату;
розроблення і впровадження безпечного устаткування;
механізація та автоматизація технологічних процесів;
модернізація технологічного обладнання.
Власник підприємства зобов’язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини нещасних випадків і професійних захворювань, заходи, вжиті для їх усунення та забезпечення умов праці на рівні нормативних.
Організаційні:
правильна організація роботи, навчання, контроль і нагляд за охороною праці;
розроблення перспективних планів зниження травматизму, своєчасного виконання заходів щодо охорони праці;
дотримання трудового законодавства, міжгалузевих нормативних актів про охорону праці;
упровадження безпечних методів наукової організації праці;
проведення оглядів, лекційної та наочної пропаганди з питань охорони праці;
моральне і матеріальне заохочення за активну роботу з охорони праці.
Санітарно-гігієнічні:
створення нормативного мікроклімату на робочих місцях;
забезпечення робочих місць відповідним освітленням, вентиляційними системами, системами опалення, кондиціювання;
обладнання місць для короткочасного відпочинку працівників;
обладнання санітарно-побутових кімнат;
виявлення та усунення джерел виробничого шуму, вібрації, випромінювань.
Правові:
виконання законодавчих актів, норм і правил з охорони праці, охорона праці жінок, підлітків, інвалідів;
регулювання режиму праці й відпочинку;
укладення колективного договору, угоди з охорони праці;
своєчасне розроблення інструкцій з техніки безпеки, виробничої санітарії;
розслідування нещасних випадків на виробництві тощо.
Економічні:
цільове використання коштів, виділених на охорону праці;
широке залучення коштів із фондів підприємства, позик банків
тощо для поліпшення умов праці.
Крім того, безпека поведінки людини в трудовому процесі залежить від її певних індивідуальних характеристик, а саме:
стану безумовних рефлексів, якими людина несвідомо відповідає на різні небезпеки, що загрожують її організму (наприклад, самовільне відсунення руки від гарячого предмета);
психофізіологічних якостей людини, які виявляються в її чутливості до сигналів небезпеки, її швидкісних можливостях реагувати на такі сигнали, її емоційних реакціях на небезпеку, визначенні небезпечної ситуації і реагуванні на неї (на поведінку людини впливає і її емоційний, психічний і фізичний стан: так, стан тривоги загострює почуття небезпеки, стан втоми зменшує можливості людини щодо визначення і протидії їй);
професійних якостей та досвіду людини, тобто знання професії і правил безпеки, життєвого досвіду;
мотивації до безпечної праці (у різних людей існують різні мотиви до праці та заходів безпеки).
Основним шляхом до зменшення виробничого травматизму є створення на
кожному робочому місці безпечних і нешкідливих умов праці та проведення
інструктажів з охорони праці. Шановні роботодавці, Ваш обов`язок створити
належні умови праці на кожному робочому місці!
Фельдшер санітарний відділення епідеміологічного нагляду (спостереження)
та профілактики неінфекційних захворювань Петрівський С.П.